Цікава історія N6: Переборемо астму та надмір ваги без дієти, крутячи педалі на велосипеді, або Чи справді "велобайк рулить?"


Казка про велосипед і чудеса схуднення
почалась у мене в клініці кілька років тому...

Молодий чоловік  (42 роки 185 см зросту та 140 кг ваги) у відчаї, по пораді спільного знайомого лікаря, звернувся до мене на консультацію з приводу не стільки надміру ваги, як важкості при диханні та діагнозу, з яким він уже 5 років проходив симптоматичне лікування - це була астма. Цікавим було те,  що захворювання легень з'явилось у нього несподівано у 37 років, а батьки не хворіли на астму.

Астма (із грецької ἅσθμα, ásthma, "ускладнене дихання")
- звичайне хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, яке визначають за різноманітними поновлюваними симптомами, оборотною обструкцією дихальних шляхів та бронхоспазмом. Типові симптоми включають хрипи, кашель, стиснення у грудях та задишку.

Також у молодого чоловіка періодично з'являвся алергічний висип на шкірі по типу екземи.
Пацієнт до звернення в клініку проходив лікування у кількох стаціонарах міста Львова, переважно при загостренні йому призначали пульс терапію великими дозами стероїдних гормонів. Кожні 3 місяці він потрапляв у стаціонар.


У 35 років він важив 98 кг, а в 42 роки уже 140 кг. Спробувавши  нетрадиційне лікування, на жаль,  він також не отримав результату.


Враховуючи складність метаболічного синдрому, я запропонував пацієнту пройти обстеження згідно програми Check up. 


Лабораторні тести показали достатньо багато відхилень,  основними з них були: IgE - вищий в кілька разів від норми, в кілька разів вищі від норми печінкові проби, високий холестерин, сечову кислоту, у 2 рази вищий від норми інсулін, також були позитивні антитіла до кількох паразитів - токсокар, лямблій, аскарид, крім того були зміни в алергопанелі, що вказували на алергію до пилового кліща. Провівши УЗД, ми отримали результат - жировий гепатоз, спленомегалія, хронічний уретропростатит.  Комп'ютерна томографія легень показала  хронічний обструктивний бронхіт, фіброгастроскопія -  хронічний гастродуоденіт. У кардіолога на обстеженні значних відхилень від норми не було діагностовано.


Отже,  враховуючи такий «букет» захворювань, радити пацієнту дієту та здоровий спосіб життя було марно, бо він не міг бігати чи багато ходити через шалену задишку, а через періодичний приймання великих доз стероїдних гормонів у нього був шалений апетит.
Разом ми  вирішили почати з основної проблеми – астми.  Львівських алергологів та пульмонологів він усіх обійшов і, на жаль,  бажаного результату не отримав.  До речі, йому пропонували придбати спеціальний очищувач повітря за 1000 євро, як останню надію для лікування астми, але він відмовився.  

По моїй рекомендації  пацієнт звернувся в одну з Київських приватних клінік до доктора медичних наук - алерголога. На консультації, як завжди у нас буває в Україні, пацієнт, маючи на руках величезну кількість обстежень, переконався в тому, що лікар не може пояснити йому результатів обстежень і не розуміє до кінця трактування більшості виконаних тестів. Показавши роздруковану інформацію про астму та екзему з сайту клініки, в якій пацієнт знаходився на прийомі, лікар-сумісник попросив відксерити цю інформацію, бо вона для нього виявилась дуже цікавою. На що пацієнт порадив лікарю читати частіше сайт клініки роботодавця і, задавши кілька запитань по майбутньому лікуванню, отримав такий же план лікування як і у Львівських клініках. Він підвівся і у відчаї,  хлопнувши дверима, вийшов з кабінету!


Повернувшись до Львова,  пацієнт знову звернувся в «Біокурс»   і  ми вирішили призначити йому лікування згідно з його аналізами по урології та андрології, а астма нехай зачекає!

Отримавши схему лікування на місяць, часу пацієнт зник. Ми підтримували зв'язок через телефон, при розмові через 2 тижні він зауважив, що лікування йому пішло на користь і він почуває себе краще, а контрольне обстеження не може виконати через велику кількість питань по роботі.

Пройшло 6 місяців...

У мій кабінет постукали і двері відчинились. Увійшов незнайомий молодий чоловік і попросив його прийняти поза записом (це, до речі,  традиція для Львова). Я попросив зачекати у холі тому, що у мене на консультації був інший пацієнт. Через 15 хвилин молодий чоловік знову зайшов у мій кабінет зі словами:" Ти що, мене не впізнаєш?!  Це ж я, твій пацієнт-пропажа!"
Я уважно на нього дивився і він зрозумів, що потрібно пояснити мені, що відбулось за останні пів року в його житті!


Молодий чоловік почав розповідати (я, до речі, не вірив своїм очам!), його вага зараз була 104 кг, він відчутно помолодшав і, як він розповів,  уже тричі перешивав костюм, який вже потрібно було перешивати вчетверте, бо він на ньому "висів". Він пояснив, що після приймання ліків йому стало значно краще, в нього зменшилась задишка, зникли урологічні проблеми, покращилось травлення, зникли проблеми зі шлунком, він забув  про урологічні проблеми і його "потягнуло" на фізичні навантаження. Він придбав велосипед і щодня почав їздити по 15 км вранці. Він зробив висновок, що причиною зниження ваги став його велобайк. Я запитав його чому ж він не почав займатись спортом і їздити на велосипеді 5 років тому, коли набрав вагу? Пацієнт згадав і пояснив: " В мене ж була алергія і астма, а зараз я не відчуваю жодних проблем з диханням та не маю вже пів року жодних шкірних проблем".

 Я зрозумів цікаву закономірність - здоровому організму не потрібна жодна дієта чи примусові фізичні навантаження, наш організм сам прагне фізичного навантаження та починає виконувати роль дієтолога - вибирати у свій раціон тільки корисні харчові продукти.

Велосипед відіграв важливу роль у покращенні стану героя цієї реальної історії, але чи він був основним інструментом,  судіть самі...


Повернутися