Клінічний випадок із практики лікаря Тараса Жиравецького
Реальна історія пацієнтки, яка демонструє, наскільки важливими є своєчасна лабораторна діагностика, клінічне мислення та злагоджена робота лікарів різних спеціальностей у встановленні рідкісних діагнозів.
Перший цікавий випадок, який стався у нашій клініці, заслуговує на опис, адже він поєднав зусилля лікарів лабораторної діагностики та хірургів і завершився позитивним результатом для пацієнтки. Ця історія може допомогти колегам уникнути подібних помилок у майбутньому.
Пацієнтка, 36 років, протягом кількох років щоночі прокидалася з сильним бажанням з’їсти кілька кубиків цукру. Вона пояснювала це дискомфортом в епігастральній ділянці, який вважала проявом гастриту.
Попри ці симптоми:
Через певний час з’явився новий симптом — короткочасні втрати свідомості. Спочатку пацієнтка не надала цьому особливого значення, пояснюючи такі епізоди «вроками», навіть одягнула червону нитку на руку та пройшла профілактичне обстеження. Жодних відхилень виявлено не було.
Втрати свідомості повторювалися ще кілька разів, але без тяжких наслідків.
Одного дня після роботи пацієнтка повернулася додому та втратила свідомість. Брат викликав швидку медичну допомогу, яка доставила її до Львівського обласного кардіоцентру.
Було проведено:
Кардіологічної патології не виявили, тому пацієнтку направили до приймального відділення Львівської обласної клінічної лікарні.
Дорогою до лікарні, яка тривала близько 40 хвилин, жінка ще кілька разів втрачала свідомість.
Після госпіталізації рівень глюкози крові становив 3,5 ммоль/л, інші лабораторні показники були без особливостей.
Пацієнтці розпочали інфузію розчину глюкози. Поки тривало введення препарату, стан покращувався. Проте після припинення інфузії епізоди втрати свідомості повторилися.
УЗД органів черевної порожнини також не виявило патологічних змін.
Родичі пацієнтки доставили вакуумний контейнер із кров’ю до лабораторії «Біокурс».
Враховуючи незвичний перебіг захворювання, консиліум лікарів рекомендував провести розширений спектр лабораторних досліджень.
Практично всі результати були в межах норми.
Саме цей результат став вирішальним для встановлення правильного діагнозу.
Після отримання лабораторних результатів пацієнтці ургентно виконали комп’ютерну томографію з контрастуванням.
Дослідження виявило утвір діаметром 8 мм у хвості підшлункової залози.
Було прийнято рішення про оперативне лікування.
Під час лапароскопічної операції виконано резекцію частини підшлункової залози.
Гістологічне дослідження підтвердило діагноз — інсулінома.
Показником, який дозволив запідозрити захворювання, став аналіз крові на інсулін, рівень якого перевищував норму майже у 100 разів.
Діагноз був встановлений на другий день після госпіталізації, а вже на третій день пацієнтці успішно виконали оперативне втручання.
Цей клінічний випадок ще раз демонструє, наскільки важливу роль у встановленні правильного діагнозу відіграють лабораторна діагностика, клінічне мислення та своєчасна взаємодія лікарів різних спеціальностей.