Загальний аналіз сечі (ЗАС) — це базове лабораторне дослідження, яке дозволяє комплексно оцінити стан сечовидільної системи шляхом вивчення фізичних, хімічних і мікроскопічних властивостей сечі. Воно охоплює велику кількість параметрів, що допомагають виявити запалення, інфекційні процеси, патології нирок, обмінні порушення та загальний стан організму. Аналіз є одним із перших кроків у діагностиці широкого спектра захворювань як у дорослих, так і в дітей.
До фізико-хімічних властивостей сечі відносять її колір, прозорість, питому густину (щільність) та реакцію (pH). Зміна кольору може свідчити про наявність крові, білірубіну або певних ліків. Зниження прозорості часто пов’язане з присутністю слизу, клітин, бактерій чи солей. Щільність відображає концентраційну здатність нирок, а рН сечі залежить від дієти, метаболічного стану або наявності інфекцій. Серед хімічних показників аналізу важливими є білок, глюкоза, білірубін, кетонові тіла, уробіліноген, нітрити. Наприклад, поява білка може вказувати на ураження клубочків нирок, глюкоза — на цукровий діабет, кетони — на голодування чи кетоацидоз, а нітрити — на бактеріальну інфекцію.
Мікроскопічне дослідження осаду сечі дозволяє виявити еритроцити (RBC), лейкоцити, епітеліальні клітини різних типів — плоскі, перехідні, ниркові, а також слиз, солі, бактерії та циліндри. Лейкоцити вказують на запальні або інфекційні процеси. Еритроцити можуть бути ознакою кровотечі в сечовивідній системі або пошкодження ниркової тканини. Клітини плоского епітелію трапляються при незначному подразненні уретри, а поява клітин ниркового епітелію — тривожний знак пошкодження ниркової паренхіми. Виявлення бактерій підтверджує наявність інфекції. Слиз часто присутній у нормі, але у великих кількостях також може вказувати на запалення.
Особливу увагу звертають на циліндри, які формуються у ниркових канальцях і відображають характер патологічного процесу. Гіалінові циліндри можуть бути варіантом норми або ознакою початкового нефриту. Зернисті, восковидні, епітеліальні та пігментовані циліндри — це маркери серйозного ураження ниркової тканини (наприклад, при гломерулонефриті, нирковій недостатності або інтоксикаціях). Таким чином, загальний аналіз сечі є надзвичайно важливим дослідженням, яке дозволяє лікарю швидко орієнтуватися у стані сечовидільної системи пацієнта і визначити необхідність подальшої діагностики.
Підвищена кількість лейкоцитів — може свідчити про інфекцію або запалення сечовивідних шляхів;
Наявність еритроцитів — може бути ознакою травми, каменів у нирках або запалення;
Білок у сечі — вказує на порушення функції нирок;
Глюкоза — свідчить про порушення вуглеводного обміну, наприклад, цукровий діабет;
Зміна кольору та прозорості — можуть бути пов’язані з харчуванням, прийомом ліків або захворюваннями.
Для аналізу збирають середню порцію першої ранкової сечі — це перша сеча після нічного сну, при цьому не беруть початок і кінець сечовипускання, а саме середню частину.
Перед збором ретельно підмийте зовнішні статеві органи теплою водою без мила або антисептиків.
Уникайте інтенсивних фізичних навантажень, емоційного напруження та стресів за 1–2 дні до здачі аналізу.
За 24 години до збору бажано виключити алкоголь, кофеїн, солодощі, жирну і смажену їжу.
Не приймайте лікарські засоби (особливо діуретики, гормони, антибіотики) без погодження з лікарем, оскільки вони можуть вплинути на результати.
Для збору використовуйте стерильний пластиковий контейнер для сечі, який можна придбати в аптеці або отримати в лабораторії.
Зібрану сечу потрібно якнайшвидше доставити до лабораторії, бажано впродовж 1–2 годин після збору.