С-пептид — це білковий фрагмент, який утворюється в процесі розщеплення молекули проінсуліну в підшлунковій залозі. У результаті цього розщеплення утворюються дві речовини: інсулін і С-пептид, які виділяються у кров у рівних кількостях. Вимірювання рівня С-пептиду дає можливість об'єктивно оцінити власну (ендогенну) секрецію інсуліну організмом.
Оскільки введений ззовні інсулін (наприклад, ін’єкції при діабеті) не містить С-пептиду, цей аналіз дає змогу розрізнити власний і зовнішній інсулін та відрізнити діабет 1 типу від діабету 2 типу. Також С-пептид менш схильний до швидких коливань рівня глюкози в крові.
Аналіз на С-пептид допомагає оцінити функціональну активність бета-клітин підшлункової залози та встановити причину гіпоглікемічних станів.
Підвищений рівень С-пептиду може бути при:
Інсуліномі (пухлина, що виробляє інсулін),
Цукровому діабеті 2 типу, особливо на ранніх стадіях,
Ожирінні,
Синдромі полікістозних яєчників (СПКЯ),
Тривалій інсулінорезистентності.
Знижений рівень С-пептиду свідчить про:
Цукровий діабет 1 типу,
Аутоімунне руйнування бета-клітин підшлункової залози,
Гострий панкреатит або часткове видалення підшлункової залози.
Аналіз зазвичай проводять натще — не менш ніж після 8–12 годин утримання від їжі (можна пити тільки воду).
За 1–2 доби до дослідження необхідно:
Уникати вживання алкоголю,
Не переїдати, особливо не споживати багато солодкого або жирного,
Не виконувати важкі фізичні навантаження.
У день здачі крові:
Не палити,
Уникати емоційних та фізичних стресів,
Важливо перебувати у стані фізіологічного спокою.
Якщо лікар призначив дослідження після навантаження глюкозою (стимуляційний тест), необхідно дотримуватись додаткових інструкцій щодо підготовки.
Перед забором крові слід попередити медперсонал про всі прийняті медикаменти, оскільки деякі ліки можуть впливати на рівень С-пептиду.