С-пептид — це фрагмент молекули, який утворюється під час синтезу інсуліну в підшлунковій залозі. У процесі вироблення інсуліну із проінсуліну виділяються дві складові — власне інсулін і С-пептид. Їх кількість в крові зазвичай пропорційна, тому визначення рівня С-пептиду є надійним показником ендогенної секреції інсуліну.
На відміну від самого інсуліну, С-пептид не руйнується в печінці, має стабільніший рівень у крові та не залежить від введення інсуліну ззовні. Саме тому його дослідження дає можливість точно оцінити роботу β-клітин підшлункової залози навіть у пацієнтів, які отримують інсулінотерапію.
Аналіз С-пептиду застосовується для диференціальної діагностики цукрового діабету 1 і 2 типу, оцінки ступеня збереження ендогенної секреції інсуліну, а також контролю ефективності лікування. Показник також може бути корисним при обстеженні пацієнтів із гіпоглікеміями незрозумлого походження, оскільки допомагає з’ясувати, чи зумовлене зниження рівня глюкози надлишковим вивільненням власного інсуліну чи зовнішнім його введенням.
Таким чином, визначення С-пептиду є важливим інструментом у діагностиці, моніторингу та прогнозуванні перебігу діабету, а також при вивченні функціонального стану підшлункової залози.
Підвищений рівень С-пептиду може свідчити про:
інсулінорезистентність (при метаболічному синдромі, ожирінні, діабеті 2 типу);
інсуліному (пухлину, що виробляє інсулін);
ниркову недостатність (через зниження виведення С-пептиду з організму);
прийом цукрознижувальних препаратів.
Знижений рівень С-пептиду характерний для:
цукрового діабету 1 типу (руйнування β-клітин підшлункової залози);
після оперативного видалення підшлункової залози;
тривалого голодування або низьковуглеводного харчування;
гіпоглікемічних станів, пов’язаних із введенням інсуліну.
Кров здається строго натщесерце, після 8–12 годин утримання від їжі.
За добу до аналізу необхідно уникати вживання алкоголю, солодкої їжі, інтенсивних фізичних навантажень і стресів.
Можливе проведення тесту стимуляції С-пептиду (за призначенням лікаря), під час якого показники оцінюються після введення глюкози або глюкагону.
Не палити за 2 години до забору крові.
Пацієнтам, які приймають препарати, що впливають на рівень глюкози чи інсуліну, потрібно повідомити про це лікаря та медичний персонал лабораторії.
Рекомендується проводити аналіз у ранковий час, перед прийомом медикаментів.
Отримати результат