Протромбіновий тест — це лабораторне дослідження, що оцінює швидкість згортання крові та стан зовнішнього шляху коагуляції. Він дозволяє виявити порушення в роботі факторів згортання I (фібриноген), II (протромбін), V, VII та X. Тест базується на вимірюванні часу утворення згустка після додавання до плазми крові спеціальних реагентів (тканинного тромбопластину і кальцію).
Дане дослідження є важливим при оцінці функції печінки, діагностиці кровотеч та тромбозів, а також контролі терапії антикоагулянтами (зокрема препаратами на основі варфарину).
Що визначає протромбіновий тест?
Протромбіновий час (ПЧ) — показує, скільки секунд потрібно для згортання плазми. Це базовий показник коагуляції.
Протромбіновий індекс (ПІ) — відображає співвідношення між ПЧ здорової людини та ПЧ пацієнта, виражене у відсотках. Зниження ПІ свідчить про знижену згортальність крові.
Міжнародне нормалізоване відношення (МНВ, або INR) — стандартизований розрахунковий показник, який дозволяє порівнювати результати тесту між різними лабораторіями. Використовується для точного контролю лікування варфарином та подібними препаратами.
Подовжений протромбіновий час: свідчить про дефіцит факторів згортання, порушення функції печінки, вплив антикоагулянтів, вітамінну недостатність.
Знижений ПЧ: може бути ознакою підвищеного згортання крові (гіперкоагуляції).
Порушення МНВ (INR): високі значення — ризик кровотеч, низькі — ризик тромбозів.
Забір крові проводиться вранці, натще — через 8–12 годин після останнього прийому їжі.
Напередодні уникайте алкоголю, жирної і смаженої їжі.
Обмежте фізичні навантаження, стреси та паління мінімум за 2 години до забору крові.
Повідомте лікаря та медперсонал лабораторії про всі лікарські засоби, особливо антикоагулянти, гормони, вітаміни.