Назоцитограма — це цитологічне дослідження клітинного складу слизової оболонки носа, яке дозволяє оцінити стан епітелію, виявити характер запалення, а також диференціювати алергічні, інфекційні та змішані риніти. Матеріал для аналізу отримують шляхом зішкрібу з носових ходів, після чого проводять мікроскопічне дослідження мазка.
Дане дослідження дає змогу виявити специфічні зміни клітин, характерні для різних форм риніту: вірусного, бактеріального, алергічного, а також хронічного гіпертрофічного або атрофічного процесу. Важливо, що назоцитограма дозволяє не лише підтвердити діагноз, але й контролювати ефективність терапії, особливо при довготривалому або рецидивуючому перебігу захворювання.
У мазку можуть бути виявлені різні типи клітин: нейтрофіли — при гострих бактеріальних або вірусних інфекціях, еозинофіли — при алергічному риніті, лімфоцити — при хронічних запаленнях, а також еритроцити — у випадках порушення судинної проникності слизової оболонки.
Назоцитограма є простим, малотравматичним та інформативним методом, який широко використовується в отоларингології, алергології та педіатрії.
Підвищення рівня нейтрофілів — вказує на гостру вірусну або бактеріальну інфекцію.
Домінування еозинофілів — характерно для алергічного риніту або еозинофільного синуситу.
Наявність великої кількості лімфоцитів — ознака хронічного запального процесу.
Виявлення еритроцитів — свідчить про порушення цілісності судинної стінки, можливе при токсичних або вірусних ураженнях слизової.
Зниження кількості нормального епітелію — ознака атрофічного процесу або тривалого перебігу хронічного риніту.
За 2–3 години до дослідження не використовувати місцеві краплі або спреї в ніс.
За можливості уникати промивання носа в день забору матеріалу.
Не рекомендовано здавати аналіз одразу після активного фізичного навантаження або переохолодження.
Дослідження проводиться натще або через кілька годин після їжі — не обов’язково, але бажано.