Лептин — це гормон, який виробляється жировою тканиною та контролює апетит, енергетичний баланс і масу тіла. Він повідомляє мозку про рівень запасів жиру в організмі, регулюючи відчуття голоду та насичення. Визначення рівня лептину дозволяє оцінити регуляцію енергетичного обміну, причини ожиріння або проблеми зі схудненням, а також вивчити взаємозв’язок між гормонами, які впливають на метаболізм.
Дослідження лептину особливо актуальне при ожирінні, метаболічному синдромі, інсулінорезистентності та порушеннях обміну речовин. Воно допомагає визначити, чи є у пацієнта гормональний дисбаланс, що перешкоджає контролю маси тіла, та оцінити ефективність лікування чи зміни способу життя.
Лептин також важливий для репродуктивної функції — його нестача або надлишок може впливати на менструальний цикл у жінок та рівень статевих гормонів у чоловіків. Оцінка гормону дозволяє отримати повну картину взаємодії обміну енергії, гормонального фону та ризику метаболічних порушень.
Комплексне визначення лептину рекомендовано як частину скринінгу при ожирінні, метаболічному синдромі, полікістозі яєчників, а також при комплексному контролі ваги та гормонального статусу.
Підвищений рівень лептину – характерний для ожиріння та лептинорезистентності; організм не реагує на сигнал насичення, що сприяє набору ваги.
Знижений рівень лептину – може спостерігатися при дефіциті жирової тканини, швидкій втраті ваги, анорексії або гормональних порушеннях.
Порушення рівня лептину може бути пов’язане з інсулінорезистентністю, метаболічним синдромом або дисбалансом статевих гормонів.
Кров здається натщесерце (через 8-12 годин після останнього прийому їжі).
За добу до аналізу уникати алкоголю, жирної їжі та інтенсивного фізичного навантаження.
Не палити щонайменше 2 години перед забором крові.
Якщо пацієнт приймає гормональні препарати або ліки для контролю ваги, необхідно повідомити лікаря та медичний персонал лабораторії.
Рекомендується здавати кров вранці у спокійному стані, після короткого відпочинку.
При надмірній вазі, ожирінні або швидкій зміні маси тіла.
Для оцінки інсулінорезистентності та метаболічного синдрому.
При гормональних порушеннях та проблемах із репродуктивною функцією.
Для контролю ефективності дієтичних та медикаментозних програм схуднення.
При комплексному ендокринному або метаболічному обстеженні.