Визначення

Концентрація імуноглобуліну М (IgM) в сироватці крові — це лабораторне дослідження, яке дозволяє визначити загальний рівень антитіл IgM в організмі. Цей клас імуноглобулінів є першим, що з’являється у крові у відповідь на контакт з чужорідним антигеном — бактерією, вірусом або іншим збудником. Його підвищення свідчить про активну фазу інфекційного процесу та є маркером гострої інфекції.

IgM відіграє провідну роль у первинній імунній відповіді. Він активує комплемент за класичним шляхом, що запускає каскад реакцій, спрямованих на знищення патогенів. Також IgM сприяє аглютинації бактерій, нейтралізує віруси та забезпечує швидку реакцію імунної системи на загрозу.

Ще одна важлива функція IgM — участь в активації фагоцитозу, тобто поглинання і знищення збудників спеціалізованими імунними клітинами. Крім того, IgM допомагає швидко вивести збудника з кровоносного русла, забезпечуючи ефективний початок імунної боротьби до утворення антитіл інших класів, таких як IgG.

Цей імуноглобулін не здатен проникати через плаценту, тому його виявлення у крові новонародженого є важливим діагностичним критерієм. Наявність IgM у дитини свідчить про те, що інфікування відбулося внутрішньоутробно, а антитіла були вироблені саме її організмом у відповідь на інфекцію.