0 800 21 99 97 безкоштовно з усіх номерів
2

Визначення

Жіноча онкологічна панель включає комплексне дослідження маркерів, що дозволяє оцінити ризики розвитку онкологічних захворювань у жінок. Індекс ROMA (Risk of Ovarian Malignancy Algorithm) використовується для оцінки ризику злоякісних процесів у яєчниках у пременопаузі та постменопаузі, комбінуючи значення CA 125 та HE-4.

CA 125 — білок, що продукується клітинами яєчників і зазвичай підвищується при патологіях репродуктивної системи та онкологічних процесах. HE-4 — ранній маркер яєчників, який допомагає підвищити точність діагностики, особливо у поєднанні з CA 125.

CEA — глікопротеїн, який використовується для виявлення злоякісних процесів у різних органах, включно з яєчниками та шлунково-кишковим трактом. CA 15-3 — маркер для оцінки стану молочної залози, TG — білок щитоподібної залози, CA 19-9 — маркер підшлункової залози та жовчних шляхів.

Комплексне визначення цих маркерів дозволяє отримати широку картину стану організму, виявити патології на ранніх стадіях, оцінити ефективність лікування та ризики розвитку злоякісних процесів у жіночих органах репродуктивної системи та інших органах, що входять до панелі.

Комплекс №74. Жіноча онкологічна панель (1)

2000.00 грн

Тривалість - 2 днів

Онкомаркер яєчників (CA 125)
СА 15-3 /молочна залоза
Індекс RОМА постменопауза
Індекс RОМА пременопауза
Ранній онкомаркер яєчників (HE-4)
Раково-ембріональний антиген (РЕА)/CEA
Тиреоглобулін/TG
CA 19-9 (онкомаркер підшлункової залози та жовчного міхура)
  • Підвищення індексу ROMA або CA 125 може свідчити про ризик або наявність пухлини яєчників.

  • Підвищення HE-4 підвищує точність оцінки ризику онкології яєчників.

  • Підвищення CEA може вказувати на пухлинні процеси у різних органах.

  • Підвищення CA 15-3 свідчить про порушення у тканині молочної залози.

  • Підвищення TG може свідчити про пухлинні процеси щитоподібної залози або залишкову тканину після операції.

  • Підвищення CA 19-9 вказує на пухлини підшлункової залози або жовчних шляхів.

  • Аналіз проводиться натще, бажано через 8–10 годин після останнього прийому їжі; дозволяється невелика кількість води без газу.

  • Перед забором крові відпочити 10–15 хвилин у спокійній обстановці, уникаючи стресу та фізичного навантаження.

  • Напередодні аналізу уникати інтенсивних фізичних навантажень та алкоголю.

  • Не проводити аналіз після травм, інвазивних процедур або операцій, які можуть вплинути на рівень маркерів.

  • Повідомити працівника лабораторії або медсестру про прийом будь-яких ліків та наявність хронічних захворювань, що можуть впливати на показники.