Печінкові проби — це комплекс біохімічних аналізів, які дозволяють оцінити загальний стан печінки, її клітин, жовчовивідної системи та синтетичних функцій. Дослідження охоплює ферменти (АЛТ, АСТ, ГГТ, лужну фосфатазу), пігменти (загальний, прямий і непрямий білірубін), білкові фракції (альбумін, глобуліни, загальний білок, А/Г коефіцієнт) та тимолову пробу — тест, який відображає порушення білково-синтетичної функції печінки.
Ферменти печінки відповідають за різноманітні метаболічні процеси. АЛТ та АСТ підвищуються при пошкодженні клітин печінки, ГГТ і лужна фосфатаза — при застої жовчі або патологіях жовчовивідних шляхів. Білірубін — важливий показник процесів розпаду гемоглобіну та виведення токсинів, його фракції дозволяють диференціювати причину жовтяниці. Білкові показники відображають, наскільки ефективно печінка синтезує основні білки крові.
Цей набір аналізів дає змогу лікарю не лише виявити гострі чи хронічні захворювання печінки, а й оцінити динаміку відновлення, ефективність терапії або наслідки впливу токсинів, алкоголю чи медикаментів. Він часто використовується у складі профілактичних медоглядів, а також при скаргах на слабкість, жовтяничність шкіри, порушення травлення, свербіж чи темну сечу.