Загальний кальцій — це лабораторне дослідження, яке визначає сумарний вміст кальцію в сироватці крові. У крові кальцій циркулює у двох основних формах: вільний (іонізований) кальцій, що становить біологічно активну фракцію, та кальцій, зв’язаний із білками, головним чином з альбуміном. Загальний кальцій включає обидві ці форми та дає змогу оцінити загальний рівень кальцію в організмі. Дослідження є важливою складовою діагностики порушень мінерального обміну та роботи ендокринної системи.
Кальцій виконує надзвичайно важливі функції: бере участь у побудові кісткової тканини, регуляції нервової провідності, скороченні м’язів (у тому числі серцевого м’яза), процесах згортання крові та гормональній регуляції. Його рівень у крові підтримується завдяки взаємодії декількох гормонів — паратгормону, кальцитоніну та активної форми вітаміну D. Різкі зміни концентрації кальцію можуть впливати на роботу серцево-судинної та нервової системи.
Дослідження загального кальцію дає лікарю змогу запідозрити патології, пов’язані з обміном мінералів, станом щитоподібної та паращитовидних залоз, нирковими порушеннями або метастазами пухлин у кісткову тканину. Його також використовують для контролю терапії препаратами вітаміну D, кальцію або гормональними засобами, що впливають на кістковий обмін.
Підвищення: гіперпаратиреоз, злоякісні новоутворення (з метастазами в кістки), саркоїдоз, передозування вітаміну D, зневоднення.
Зниження: дефіцит вітаміну D, гіпопаратиреоз, хронічна ниркова недостатність, панкреатит, гіпоальбумінемія, порушення засвоєння в кишечнику.
Здавати кров натщесерце — не менш ніж через 8 годин після останнього прийому їжі.
За добу до аналізу не вживати добавки з кальцієм або вітаміном D (за погодженням із лікарем).
Уникати фізичного навантаження та емоційного стресу напередодні дослідження.
Повідомити працівника лабораторії та лікаря про всі препарати, які можуть впливати на рівень кальцію (глюкокортикостероїди, сечогінні, вітаміни, гормони).