Інсулін — це життєво важливий гормон, який виробляється β-клітинами підшлункової залози та відіграє ключову роль у регуляції вуглеводного, жирового та білкового обміну. Основна функція інсуліну полягає у зниженні рівня глюкози в крові шляхом сприяння її проникненню в клітини, де вона використовується для утворення енергії або запасання у вигляді глікогену.
Дослідження рівня інсуліну є одним із головних показників для оцінки функціонального стану підшлункової залози та виявлення порушень вуглеводного обміну. Його визначення допомагає діагностувати цукровий діабет, інсулінорезистентність, гіпоглікемічні стани, а також порушення обміну ліпідів.
Підвищення або зниження рівня інсуліну може свідчити про серйозні метаболічні розлади, навіть за нормальних показників глюкози. Саме тому аналіз інсуліну часто використовують у поєднанні з визначенням рівня глюкози або С-пептиду для комплексної оцінки роботи ендокринної системи.
Регулярне визначення інсуліну дозволяє контролювати ефективність лікування діабету, оцінювати ступінь чутливості тканин до інсуліну та своєчасно виявляти ризики розвитку метаболічного синдрому, ожиріння чи серцево-судинних захворювань.
Підвищений рівень інсуліну (гіперінсулінемія) може спостерігатися при:
інсулінорезистентності (метаболічному синдромі, ожирінні, переддіабеті);
інсуліномі — пухлині підшлункової залози, що надмірно продукує інсулін;
синдромі Іценка–Кушинга або акромегалії;
прийомі цукрознижувальних препаратів чи гормонів;
після інтенсивних фізичних навантажень або надмірного споживання вуглеводів.
Знижений рівень інсуліну (гіпоінсулінемія) характерний для:
цукрового діабету 1 типу (руйнування β-клітин підшлункової залози);
тривалих інфекційних або аутоімунних процесів;
надмірного стресу чи виснаження організму;
низьковуглеводного харчування або голодування.
Кров необхідно здавати строго натщесерце, після 8–12 годин утримання від їжі. Дозволено пити лише негазовану воду.
За 1–2 дні до дослідження бажано уникати вживання алкоголю, надмірно солодкої або жирної їжі, фізичного перенапруження та стресів.
Не рекомендується палити щонайменше за 2 години до забору крові.
Якщо пацієнт приймає інсулін або інші препарати, що впливають на рівень глюкози, необхідно повідомити про це лікаря та медичний персонал лабораторії.
Дослідження бажано проводити до початку або через 2–3 тижні після закінчення терапії, якщо інше не визначено лікарем.