Глюкозотолерантний тест (ГТТ) — це діагностичне дослідження, що дозволяє оцінити, як організм реагує на надходження глюкози та наскільки ефективно клітини засвоюють її з крові. Це одне з основних обстежень для виявлення порушень вуглеводного обміну, предіабету та цукрового діабету.
Після початкового визначення рівня глюкози натщесерце пацієнт приймає стандартну дозу глюкози (зазвичай 75 г, розчинених у воді), а потім через певні проміжки часу (зазвичай через 1 і 2 години) повторно вимірюється рівень глюкози в крові. На основі отриманих даних лікар оцінює динаміку засвоєння глюкози організмом.
Цей тест дає змогу виявити приховані порушення толерантності до глюкози, коли звичайний аналіз крові може залишатися у межах норми. Саме тому ГТТ є незамінним методом ранньої діагностики предіабетичних станів і гестаційного діабету у вагітних.
Глюкозотолерантний тест також допомагає оцінити функцію β-клітин підшлункової залози, чутливість тканин до інсуліну та ефективність цукрознижувальної терапії. Його результати важливі для планування профілактичних заходів, корекції способу життя та лікування метаболічних порушень.
Підвищення рівня глюкози після навантаження може свідчити про:
порушену толерантність до глюкози (предіабет);
цукровий діабет 1 або 2 типу;
гестаційний діабет у вагітних;
ендокринні розлади (синдром Іценка–Кушинга, тиреотоксикоз, акромегалія);
зниження чутливості тканин до інсуліну (інсулінорезистентність).
Занижені показники глюкози після навантаження можуть бути при:
гіперінсулінемії або інсуліномі;
надмірному дозуванні інсуліну чи цукрознижувальних препаратів;
тривалому голодуванні чи інтенсивних фізичних навантаженнях напередодні тесту
Протягом 3 днів до дослідження рекомендується дотримуватися звичайного режиму харчування без обмеження вуглеводів (не менше 150 г на добу).
Напередодні тесту уникати алкоголю, надмірного фізичного навантаження та стресів.
Кров здається строго натщесерце — після 8–12 годин без їжі; дозволяється пити лише воду.
Не можна палити, пити каву чи чай до завершення тесту.
Під час тесту пацієнт має перебувати у стані спокою, не можна ходити, їсти чи пити (крім розчину глюкози).
Якщо пацієнт приймає ліки, що впливають на рівень глюкози (інсулін, кортикостероїди, сечогінні, β-блокатори тощо), потрібно повідомити про це лікаря та медичний персонал лабораторії.
Вагітним жінкам тест проводять під контролем акушера-гінеколога або ендокринолога.