Визначення

Феритин — це головний білок, який відповідає за збереження заліза в організмі. Він утворює нерозчинні комплекси із залізом, тим самим забезпечуючи депонування (запасання) цього елемента в печінці, селезінці, кістковому мозку та інших тканинах. Рівень феритину у крові прямо відображає запаси заліза в організмі.

Феритин є більш чутливим маркером дефіциту заліза, ніж сироваткове залізо. Навіть на ранніх етапах виснаження запасів заліза (до появи анемії) його рівень знижується. Це дозволяє вчасно виявити латентний залізодефіцит, ще до зниження гемоглобіну. Окрім того, феритин є білком гострої фази, тобто його концентрація може зростати при запаленнях, інфекціях або пухлинних процесах, що важливо враховувати під час інтерпретації результатів.

Зниження феритину свідчить про зменшення запасів заліза та високий ризик розвитку залізодефіцитної анемії. Підвищення рівня феритину може бути ознакою надмірного накопичення заліза (гемохроматоз), а також проявом реакції організму на запалення або ураження печінки. Тому феритин не рекомендується інтерпретувати ізольовано — його слід оцінювати разом із сироватковим залізом, ЗЗЗС і трансферином.

Аналіз на феритин є незамінним у діагностиці анемій, особливо прихованих форм, а також у контролі за ефективністю лікування залізовмісними препаратами. Його також використовують у скринінгу пацієнтів із хронічними захворюваннями, онкологічною патологією або після перенесених операцій.