Епідемічний паротит (свинка) — це гостре вірусне захворювання, яке в основному вражає слинні залози, зокрема привушні. Однак цей вірус також може уражати й інші органи, такі як яєчка, підшлункова залоза, менінги та навіть мозок. Вірус паротиту належить до родини Rubulavirus і передається повітряно-крапельним шляхом, що робить його дуже контагіозним. Хвороба частіше зустрічається серед дітей, однак інфекція також може вражати дорослих, у тому числі й у осіб, які в дитинстві не хворіли на свинку.
Діагностика епідемічного паротиту часто включає серологічне дослідження, яке дозволяє виявити специфічні антитіла класу IgM до вірусу паротиту в крові. Поява антитіл IgM є індикатором того, що інфекція знаходиться на стадії розвитку або нещодавно перенесена. Вони з’являються в крові вже на ранніх етапах інфекції і можуть залишатися в організмі протягом кількох тижнів. Підвищення рівня цих антитіл вказує на гостре зараження вірусом, що допомагає лікарям ставити точний діагноз.
Симптоми епідемічного паротиту включають біль і набряк слинних залоз, особливо привушних, підвищення температури, головний біль, біль при жуванні або ковтанні. У дорослих часто спостерігається більш важкий перебіг хвороби, і ймовірність ускладнень, таких як орхіт (запалення яєчок), панкреатит (запалення підшлункової залози) або менінгіт, є значно вищою. Враховуючи високий ризик ускладнень, важливо своєчасно діагностувати захворювання і почати лікування.
Для точного діагнозу на етапі виявлення паротиту зазвичай використовують не лише серологічні тести, а й інші методи, такі як клінічне обстеження та аналіз симптомів. Однак саме виявлення антитіл IgM є важливим підтвердженням гострої стадії інфекції. Раннє виявлення і контроль за інфекцією допомагають запобігти серйозним ускладненням і мінімізувати ризики для здоров'я пацієнта.
Позитивний результат — наявність антитіл IgM до вірусу паротиту свідчить про гостру інфекцію. Високий рівень антитіл IgM вказує на активну стадію захворювання і потребує лікування та нагляду для запобігання ускладненням. Це також може бути ознакою загострення хронічної інфекції або рецидиву.
Негативний результат — відсутність антитіл IgM в сироватці крові свідчить про те, що на момент проведення дослідження пацієнт не є носієм вірусу або не має гострої стадії захворювання. Це також може означати, що інфекція була перенесена в минулому і на момент тестування організм не реагує на вірус, оскільки антитіла IgG могли б бути виявлені (як свідчення минулої інфекції).
Збір матеріалу:
Для проведення цього аналізу буде необхідно здати кров з вени.
Здача крові повинна відбуватись натщесерце. Рекомендується не їсти та не пити протягом 8-12 годин перед здачею аналізу.
Фізичні навантаження:
Перед здачею аналізу уникайте інтенсивних фізичних навантажень та стресових ситуацій, оскільки це може вплинути на результат дослідження.
Прийом ліків:
Якщо пацієнт приймає будь-які лікарські засоби, потрібно обговорити з лікарем можливість тимчасового припинення їх прийому перед здачею аналізу. Деякі препарати можуть впливати на імунну відповідь або результат тесту.
Алкоголь та інші фактори:
За 24 години до здачі аналізу слід уникати вживання алкоголю, наркотичних засобів та тютюну. Це може вплинути на рівень антитіл та інші фактори, що можуть призвести до спотворення результатів.
Загальні рекомендації:
Якщо є необхідність повторної здачі аналізу або перевірки на рівень антитіл IgM в динаміці, слід дотримуватись інтервалу між дослідженнями, рекомендованого лікарем.
Отримати результат