Антитіла до фосфоліпідів класу IgM — це аутоантитіла, які продукуються імунною системою у відповідь на фосфоліпідні компоненти клітинних мембран. Вони є частиною групи антифосфоліпідних антитіл і можуть бути раннім маркером імунної відповіді. Антитіла IgM здебільшого з’являються при гострих або тимчасових імунних реакціях, у тому числі під час інфекцій або запальних процесів.
Наявність антитіл до фосфоліпідів IgM може свідчити про підвищений ризик порушень згортання крові, що є ознакою антифосфоліпідного синдрому (АФС) — захворювання, яке супроводжується утворенням тромбів і ускладненнями під час вагітності. Проте IgM-антитіла менш специфічні і можуть тимчасово підвищуватися при інфекційних захворюваннях або після вакцинації.
Аналіз визначається методом імуноферментного аналізу (ІФА) і є частиною діагностичного комплексу при підозрі на АФС. Для підтвердження діагнозу потрібне повторне дослідження через 12 тижнів.
<10 Од/мл — негативний результат
Рівень антитіл IgM до фосфоліпідів знаходиться в межах норми, що свідчить про відсутність значущої аутоімунної відповіді.
>10 Од/мл — позитивний результат
Підвищений рівень антитіл IgM до фосфоліпідів може вказувати на присутність аутоімунного процесу, зокрема антифосфоліпідного синдрому. Для уточнення діагнозу потрібне повторне тестування та клінічний аналіз.
Кров здавати натще, мінімум через 8 годин після останнього прийому їжі.
За 1-2 дні до аналізу уникати алкоголю, важких фізичних та емоційних навантажень.
Повідомити лікаря про прийом медикаментів, особливо імуномодулюючих чи антикоагулянтів.
Не здавати кров під час гострих інфекцій або відразу після вакцинації.
Не палити за 1-2 години до забору крові.
Отримати результат