Антитіла до фосфоліпідів класу IgG — це аутоантитіла, які продукуються імунною системою у відповідь на компоненти клітинних мембран — фосфоліпіди. Вони є ключовими маркерами антифосфоліпідного синдрому (АФС) — аутоімунного захворювання, що характеризується підвищеним ризиком тромбозів і порушенням вагітності. Антитіла IgG мають більш стійкий і тривалий характер у порівнянні з антитілами IgM і часто використовуються для підтвердження діагнозу АФС.
Ці антитіла взаємодіють із фосфоліпідними структурами, порушуючи нормальну роботу системи згортання крові, що призводить до схильності до утворення тромбів у судинах різного калібру. Наявність антитіл IgG до фосфоліпідів часто пов’язана із системними аутоімунними захворюваннями, такими як системний червоний вовчак, і може бути виявлена у пацієнтів із невиношуванням вагітності, інфарктами чи інсультами молодого віку.
Аналіз визначається методом імуноферментного аналізу (ІФА), що забезпечує високу точність і специфічність. Для підтвердження діагнозу необхідно повторне визначення антитіл через 12 тижнів та оцінка клінічної картини.
<10 Од/мл — негативний результат
Рівень антитіл IgG до фосфоліпідів не виявлено або він знаходиться в межах норми. Такий результат свідчить про відсутність значущої аутоімунної відповіді, пов’язаної з антифосфоліпідним синдромом (АФС).
>10 Од/мл — позитивний результат
Виявлено підвищення антитіл IgG до фосфоліпідів, що може свідчити про присутність антифосфоліпідного синдрому або іншого аутоімунного процесу. Для підтвердження діагнозу потрібне повторне дослідження та оцінка клінічної картини.
Здавати кров натще (8–12 годин після останнього прийому їжі), можна пити тільки негазовану воду.
За 1–2 дні до аналізу утриматися від алкоголю, фізичних та емоційних навантажень.
Повідомити лікаря про прийом ліків, особливо антикоагулянтів і гормональних препаратів.
Не здавати кров під час гострих інфекцій або безпосередньо після вакцинації.
Не палити за 1-2 години до забору крові.