Визначення

Антинуклеарні антитіла (ANA-скрін) — це група аутоантитіл, які виробляються імунною системою проти власних ядерних структур клітин. У нормі організм синтезує антитіла для боротьби з інфекціями, але при аутоімунних захворюваннях імунна система помилково розпізнає власні білки як загрозу. У результаті утворюються аутоантитіла, які атакують здорові клітини, провокуючи запалення та ураження тканин. ANA-тест виявляє антитіла класу IgG до компонентів ядра клітини без їхньої специфікації.

Аналіз на ANA застосовують як скринінговий метод для виявлення системних аутоімунних захворювань сполучної тканини. До них належать системний червоний вовчак (СЧВ), склеродермія, синдром Шегрена, поліміозит, дерматоміозит, ревматоїдний артрит, хронічний активний гепатит та інші стани. Виявлення антинуклеарних антитіл — це перший крок у діагностиці подібних захворювань, однак він не є достатнім для постановки остаточного діагнозу.

Позитивний результат ANA-тесту сам по собі не підтверджує наявність аутоімунної патології. Його потрібно оцінювати в контексті клінічної картини, даних фізикального огляду та інших лабораторних показників. У разі виявлення позитивного результату рекомендовано провести додаткові, більш специфічні дослідження — наприклад, на антитіла до специфічних ядерних антигенів (ENA-панель), антинуклеарні антитіла до ДНК чи гістонам.

Підвищення рівня антинуклеарних антитіл можливе також за відсутності клінічно вираженого аутоімунного захворювання — наприклад, при прийомі певних лікарських засобів (літій, фенітоїн, бета-блокатори, пропафенон та інші), у літніх людей, а також при деяких інфекційних чи хронічних станах. Саме тому інтерпретація результатів ANA-тесту повинна здійснюватися лікарем з урахуванням усіх клінічних факторів.