Дослідження виділень з уретри проводиться для діагностики запальних процесів різної етіології, зокрема бактеріальних уретритів, гонореї, трихомоніазу, хламідіозу та інших інфекцій, що можуть уражати сечівник. Аналіз допомагає визначити наявність і характер запалення, а також виявити можливих збудників захворювання.
При мікроскопічному дослідженні оцінюють кількість і склад клітинних елементів у мазку. Вони залежать від гостроти та тривалості запального процесу в уретрі. Запальний стан слизової оболонки сечівника проявляється підвищенням числа полінуклеарних нейтрофілів — якщо їх кількість перевищує 4 у полі зору мікроскопа, це свідчить про активний запальний процес.
Крім того, про глибину патологічного процесу в уретрі можна судити за наявністю циліндричного та парабазального епітелію у мазку. Перевага цих типів клітин у дослідженні свідчить про більш глибоке ураження слизової оболонки, що може впливати на тактику лікування.
Утримайтеся від статевих контактів мінімум за 1–2 дні до здачі аналізу, щоб уникнути потрапляння сторонніх бактерій або зміни складу мікрофлори.
Не користуйтеся вагінальними або уретральними засобами гігієни, антисептиками, кремами, свічками за 2–3 дні до обстеження — вони можуть змінити природний баланс мікрофлори.
Не приймайте антибіотики, протигрибкові або протизапальні препарати за 1–2 тижні до аналізу (крім випадків крайньої необхідності та за призначенням лікаря), оскільки це впливає на результати.
Уникайте прийому гарячих ванн, сауни або інтенсивних фізичних навантажень за 1 день до дослідження, щоб не викликати тимчасові зміни в слизових оболонках.
Перед процедурою потрібно спорожнити сечовий міхур, щоб виділення були максимально якісними і не розбавленими сечею.
Для жінок найкращий час для взяття мазка — 5–7 день менструального циклу, після закінчення менструації і до овуляції, щоб мінімізувати вплив менструальних виділень.