Клінічний випадок із практики лікаря Тараса Жиравецького
Родина молодого чоловіка, який мав незначний надмір ваги, звернулась до нас із проблемою, яку тривалий час не могли вирішити європейські лікарі.
Спонтанні напади сильного болю в животі виникали без очевидного зв’язку із зовнішніми чинниками чи їжею. Інколи біль був настільки сильним, що пацієнта транспортували до реанімації, де призначали наркотичні анальгетики. Такі приступи могли виникати 4-5 разів на місяць.
Загадка полягала в тому, що результати численних обстежень у лікарні європейської країни, де проживав пацієнт із батьками, були в нормі.
Йому проводили:
Результат — усі показники в межах норми.
Класично, як це нерідко буває і в Україні, хірурги та терапевти скеровували пацієнта до психіатрів.
Він спробував кілька антидепресантів, однак напади болю продовжували повторюватися, і хлопець знову потрапляв до лікарні.
Після консиліумів закордонних лікарів було встановлено діагноз: «біль у животі неясного генезу». При повторенні болю пацієнту проводили симптоматичне лікування у стаціонарі.
Родичі звернулись до нашої клініки з проханням допомогти позбутися повторних нападів болю.
Під час збору анамнезу ми звернули увагу ще на один симптом — виражену сезонну алергію на цвітіння трав.
Було прийнято рішення провести додаткові лабораторні дослідження:
Результати
Отримані показники перевищували норму у кілька разів.
Пацієнту було рекомендовано консультації ревматолога та алерголога.
Батьки спробували звернутися до цих спеціалістів у Євросоюзі, однак запис на консультацію був приблизно на 6 місяців уперед. У приватних клініках таких спеціалістів знайти також не вдалося.
А тим часом біль у животі продовжував періодично турбувати хлопця.
І знову — реанімація.
Повернувшись в Україну, родина звернулася до наших спеціалістів і пройшла необхідне лікування.
У результаті консультацій було встановлено:
Ревматолог:
системна склеродермія, вісцеральна форма.
Алерголог:
хронічний обструктивний бронхіт.
При вісцеральній формі склеродермії можливе формування спайок навколо кишківника, що може призводити до спазмів та порушення його моторики.
Після комплексного лікування стан пацієнта суттєво покращився.
Частота нападів болю зменшилася:
з 4-5 разів на місяць → до 1 разу на 3 місяці.
Одночасно:
Контрольні аналізи показали:
Зараз пацієнт майже не відчуває себе алергіком, займається спортом.
Напади болю виникають приблизно 1 раз на рік, легко купіруються звичайними спазмолітиками, повторного набору ваги не відбувається.
Від 4–5 нападів на місяць — до приблизно 1 нападу на рік.
Цей випадок добре демонструє, наскільки важливими можуть бути детальний збір анамнезу, клінічне мислення та своєчасна лабораторна діагностика.
Стандарти європейської медицини високі, але величезні черги, висока вартість обстежень та неможливість швидко виконати лабораторні тести іноді створюють ситуації, коли встановити діагноз практично неможливо.
У нашій клініці необхідні аналізи були виконані протягом 1 дня. Це дозволило отримати додаткову інформацію про стан пацієнта, наблизитися до діагнозу та допомогти вирішити складну медичну проблему.
Серед колег часто можна почути фразу:
«Навіщо виконувати додаткові аналізи?»
Але без додаткової лабораторної інформації лікар іноді справді може опинитися в ситуації, коли можливості для подальшого пошуку причини захворювання обмежені.
Ця історія — про те, що за симптомом, який роками залишається «незрозумілим», іноді стоїть захворювання, до якого потрібно просто знайти правильний діагностичний ключ.