Макропролактин — це одна з форм гормону пролактину, що циркулює в крові у вигляді великих комплексів (зазвичай пролактин, зв’язаний з імуноглобуліном G). На відміну від «активного» мономерного пролактину, макропролактин має низьку біологічну активність і не викликає типових симптомів гіперпролактинемії.
Визначення рівня макропролактину є важливим етапом при обстеженні пацієнтів із підвищеним загальним пролактином (гіперпролактинемією). Іноді саме наявність макропролактину є причиною лабораторного підвищення показника без клінічних проявів — стан, відомий як макропролактинемія.
Цей тест допомагає уникнути неправильного діагнозу, непотрібного лікування або додаткових обстежень (наприклад, МРТ гіпофізу). Дослідження проводиться після або одночасно з визначенням загального рівня пролактину в крові.
Підвищений рівень макропролактину при нормальному або помірно підвищеному загальному пролактині зазвичай свідчить про макропролактинемію — безпечний стан, який не потребує лікування.
Якщо вміст макропролактину низький, а загальний пролактин підвищений, це свідчить про справжню гіперпролактинемію, яка може бути спричинена:
пролактиномою (пухлиною гіпофізу);
гіпотиреозом;
синдромом полікістозних яєчників;
прийомом деяких лікарських засобів (антидепресантів, антипсихотиків, естрогенів тощо).
Забір крові проводять вранці (8:00–11:00) натщесерце.
За 24 години до дослідження слід уникати фізичних навантажень, емоційного стресу, теплових процедур (лазня, сауна).
Не рекомендується проводити аналіз протягом 3 днів після гінекологічних або урологічних маніпуляцій, ультразвуку молочних залоз, мамографії.
За добу не вживати алкоголь і обмежити паління.
Перед здачею аналізу бажано відпочити 10–15 хвилин у спокійній обстановці.
Обов’язково повідомити лікаря та медичний персонал лабораторії про прийом гормональних препаратів або медикаментів, які можуть впливати на рівень пролактину.
При виявленні підвищеного рівня пролактину без виражених клінічних симптомів.
Для диференціації істинної гіперпролактинемії від макропролактинемії.
У жінок із порушенням менструального циклу, безпліддям або галактореєю.
У чоловіків із зниженням лібідо, еректильною дисфункцією або безпліддям.
Для контролю ефективності лікування пролактиноми або гормональної терапії.