Макропролактин — це одна з форм гормону пролактину, що циркулює в крові у вигляді великих комплексів (зазвичай пролактин, зв’язаний з імуноглобуліном G). На відміну від «активного» мономерного пролактину, макропролактин має низьку біологічну активність і не викликає типових симптомів гіперпролактинемії.
Визначення рівня макропролактину є важливим етапом при обстеженні пацієнтів із підвищеним загальним пролактином (гіперпролактинемією). Іноді саме наявність макропролактину є причиною лабораторного підвищення показника без клінічних проявів — стан, відомий як макропролактинемія.
Цей тест допомагає уникнути неправильного діагнозу, непотрібного лікування або додаткових обстежень (наприклад, МРТ гіпофізу). Дослідження проводиться після або одночасно з визначенням загального рівня пролактину в крові.
Підвищений рівень макропролактину при нормальному або помірно підвищеному загальному пролактині зазвичай свідчить про макропролактинемію — безпечний стан, який не потребує лікування.
Якщо вміст макропролактину низький, а загальний пролактин підвищений, це свідчить про справжню гіперпролактинемію, яка може бути спричинена:
пролактиномою (пухлиною гіпофізу);
гіпотиреозом;
синдромом полікістозних яєчників;
прийомом деяких лікарських засобів (антидепресантів, антипсихотиків, естрогенів тощо).
Забір крові проводять вранці (8:00–11:00) натщесерце.
За 24 години до дослідження слід уникати фізичних навантажень, емоційного стресу, теплових процедур (лазня, сауна).
Не рекомендується проводити аналіз протягом 3 днів після гінекологічних або урологічних маніпуляцій, ультразвуку молочних залоз, мамографії.
За добу не вживати алкоголь і обмежити паління.
Перед здачею аналізу бажано відпочити 10–15 хвилин у спокійній обстановці.
Обов’язково повідомити лікаря та медичний персонал лабораторії про прийом гормональних препаратів або медикаментів, які можуть впливати на рівень пролактину.