0 800 21 99 97 безкоштовно з усіх номерів
2

Визначення

Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) — це високочутливий молекулярно-генетичний метод, що дозволяє виявити навіть незначну кількість ДНК збудників уреаплазмозу — Ureaplasma urealyticum та Ureaplasma parvum. Ці мікроорганізми належать до умовно-патогенної мікрофлори, але при порушенні балансу або зниженні імунітету можуть спричиняти захворювання сечостатевої системи як у жінок, так і у чоловіків.

Уреаплазми не мають клітинної стінки, тому є стійкими до багатьох видів антибіотиків і не визначаються звичайними бактеріологічними методами. ПЛР є найточнішим і найоперативнішим способом діагностики, оскільки дозволяє виявити ДНК збудника навіть у випадку безсимптомного перебігу інфекції. Аналіз дозволяє відрізнити види уреаплазм — urealyticum і parvum, що важливо для вибору тактики лікування.

Виявлення ДНК уреаплазм із урогенітального мазка вказує на наявність інфекції в сечостатевому тракті. У жінок інфекція може бути причиною цервіциту, ендометриту, запалення придатків, невиношування вагітності. У чоловіків — уретритів, простатитів, зниження фертильності. Саме тому ПЛР широко застосовується у репродуктивній медицині, урології, гінекології та дерматовенерології.

Якісне ПЛР-дослідження не визначає концентрацію збудника, а лише підтверджує або виключає його наявність у зразку. При позитивному результаті, у разі потреби, можливе проведення кількісної ПЛР або додаткових серологічних тестів (IgA, IgG, IgM), щоб оцінити активність процесу.

Збудники уреаплазмозу (Ureaplasma urealyticum та Ureaplasma parvum), якісне визначення ДНК методом ПЛР

390.00 грн

Тривалість - 3 днів

Уреаплазма - ДНК/Ureaplasma urealyticum
Ureaplasma parvum - DNA
  • Позитивний результат:

    • Свідчить про наявність ДНК уреаплазм в урогенітальному тракті — підтверджує інфікування.

    • У разі наявності симптомів або факторів ризику — показання до лікування.

    • За відсутності симптомів — може свідчити про носійство, що також потребує оцінки лікарем.

  • Негативний результат:

    • Вказує на відсутність ДНК збудника у досліджуваному матеріалі на момент аналізу.

    • Не виключає інфекцію в інших локалізаціях або нижчу концентрацію збудника, ніж межа чутливості тесту.

  • Утримайтесь від статевих контактів протягом 48 годин до здачі мазка.

  • Жінкам не слід здавати мазок під час менструації. Оптимальний час — 2–5 день після завершення кровотечі.

  • Не проводьте спринцювання, не використовуйте вагінальні свічки чи креми протягом 48 годин до обстеження.

  • Не мочіться за 2–3 години до забору матеріалу. Це особливо важливо для чоловіків.

  • За 7 днів до аналізу не приймайте антибіотики, якщо це не було погоджено з лікарем.

  • Мазок береться лікарем з уретри, шийки матки або піхви (залежно від статі та показань).