0 800 21 99 97 безкоштовно з усіх номерів
2

Визначення

Загальний аналіз крові (ЗАК) — одне з основних лабораторних досліджень, яке відображає загальний стан системи кровотворення. Він дозволяє оцінити основні функції крові, виявити наявність або активність патологічних процесів, зокрема запалення, інфекцій, анемій чи інших гематологічних порушень.

Основні показники ЗАК:

  • Еритроцити — червоні кров’яні тільця, які містять гемоглобін та відповідають за транспортування кисню з легень до тканин і виведення вуглекислого газу.

  • Гемоглобін — головний білок еритроцитів, що забарвлює кров у червоний колір і забезпечує доставку кисню до органів і тканин.

  • Гематокрит — співвідношення об’єму еритроцитів до загального об’єму крові, що дає змогу оцінити в’язкість та насиченість крові клітинами.

Також оцінюються:

  • Середній об’єм еритроцитів (MCV)

  • Середній вміст гемоглобіну в еритроциті (MCH)

  • Середня концентрація гемоглобіну в еритроцитах (MCHC)
    Ці показники особливо важливі для діагностики та диференціації типів анемій.

Тромбоцити — клітини, що беруть участь у згортанні крові, формуючи первинну кров’яну пробку у місці пошкодження судини.

ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів) — неспецифічний маркер запалення. Підвищується через 2–4 дні від початку захворювання, досягаючи максимуму під час фази одужання.

Лейкоцитарна формула — це розподіл різних типів лейкоцитів у відсотковому співвідношенні. Вона має важливе діагностичне значення при інфекційних, запальних, алергічних та гематологічних захворюваннях.

  • Лейкоцити — білі кров’яні клітини, що відповідають за захист організму від чужорідних агентів.

  • Нейтрофіли — основні клітини, що борються з бактеріальними інфекціями. В аналізі оцінюють сегментоядерні та паличкоядерні нейтрофіли.

  • Лімфоцити — відповідають за специфічну імунну відповідь. Розрізняють Т-лімфоцити (клітинний імунітет) і В-лімфоцити (гуморальний імунітет).

  • Моноцити — великі клітини фагоцитарної системи, що знищують патогени та клітинні залишки, беруть участь у регуляції запальних процесів.

  • Еозинофіли — активуються при паразитарних інвазіях і алергічних реакціях.

  • Базофіли — тучні клітини, що беруть участь у розвитку алергії та запалення.

Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою є базовим методом оцінки стану здоров’я, який широко використовується у первинній діагностиці, при підозрі на інфекції, запальні процеси, анемії, алергії та порушення згортання крові.

Загальний аналіз крові з ШОЕ та лейкоформулою (22 показники)

230.00 грн

Тривалість - 1 днів

Базофіли (BAS
абс)
Моноцити (MON
%)
Лімфоцити (LYM
абс)
Середній вміст гемоглобіну в эритроциті (MCH)
Нейтрофіли (GRAN
%)
Нейтрофіли (GRAN
абс)
Базофіли (BAS
%)
Гемоглобін (HGB)
Середній об'єм тромбоцитів (MPV)
Середній розмір еритроцита (MCV)
Еозінофіли (EOS
%)
Моноцити (MON
абс)
Еозінофіли (EOS
абс)
Середня концентрація гемоглобіну в еритроцитах (MCHC)
ШОЕ за Вестергреном (ESR)
Ширина розподілу тромбоцитів (РDW)
Ширина розподілу еритроцитів (RDW)
Тромбокрит (PCT)
Лімфоцити (LYM
%)
Гематокрит (HCT)
Еритроцити (RBC)
Загальна кількість тромбоцитів (PLT
абс)
Лейкоцити (WBC)
  • Знижений рівень гемоглобіну, гематокриту та еритроцитів вказує на анемію різного походження.

  • Підвищення ШОЕ може свідчити про запалення, інфекцію, аутоімунні або онкологічні захворювання.

  • Лейкоцитоз (підвищення лейкоцитів) найчастіше пов’язаний із гострими або хронічними інфекціями, стресом, травмою.

  • Лейкопенія (зниження лейкоцитів) спостерігається при вірусних інфекціях, імуносупресії або захворюваннях кісткового мозку.

  • Зсув лейкоцитарної формули вліво (збільшення нейтрофілів) характерний для бактеріальної інфекції або інтоксикації.

  • Зсув вправо (зростання лімфоцитів, моноцитів) частіше трапляється при вірусних інфекціях або відновленні після інфекцій.

  • Збільшення кількості еозинофілів вказує на алергічну реакцію або паразитарну інвазію.

  • Кров здається натще — рекомендовано не їсти протягом 8–12 годин до дослідження.

  • Напередодні слід уникати фізичного і психоемоційного навантаження, не вживати алкоголь та жирну їжу.

  • Не палити за 2–3 години до забору крові, оскільки це може вплинути на деякі показники.

  • Якщо ви приймаєте ліки (особливо протизапальні, антикоагулянти або гормони), обов’язково повідомте про це лікаря та медперсонал лабораторії.

  • Перед забором рекомендується відпочити 10–15 хвилин у спокійній атмосфері, щоб нормалізувати кровообіг.