Прямий білірубін (зв'язаний білірубін) — це форма білірубіну, яка утворюється в печінці, коли непрямий (вільний) білірубін обробляється і зв'язується з глюкуроновою кислотою. Цей процес дозволяє білірубіну стати водорозчинним, що полегшує його виведення з організму через жовч. Прямий білірубін є важливим показником функції печінки та жовчовивідних шляхів, оскільки підвищення рівня цього компоненту може вказувати на порушення в цих системах.
Цей аналіз дозволяє оцінити стан печінки, особливо в контексті її здатності метаболізувати та виводити білірубін. Підвищення рівня прямого білірубіну зазвичай є ознакою порушення прохідності жовчних шляхів, холестазу або запальних захворювань печінки, таких як гепатит або цироз. Дослідження прямого білірубіну часто проводиться разом із загальним білірубіном для виявлення і розмежування типів жовтяниці (паранехіматозної, механічної або гемолітичної).
Прямий білірубін в основному вимірюється для діагностики захворювань печінки та жовчних шляхів. Він також може бути використаний для моніторингу прогресу хвороб або ефективності лікування, особливо в пацієнтів з жовчнокам'яною хворобою або після хірургічних операцій на печінці та жовчних протоках.
Підвищений рівень прямого білірубіну може свідчити про:
Жовтяницю, зокрема обструктивну (блокування жовчовивідних шляхів, наприклад, при жовчнокам'яній хворобі, пухлинах).
Гепатит, цироз печінки або інші печінкові захворювання, де порушується здатність печінки переробляти та виводити білірубін.
Холестаз, коли жовч не може вільно проходити через жовчні протоки, і це веде до накопичення прямого білірубіну в крові.
Обструкція жовчних шляхів, яка може виникнути через камені в жовчному міхурі або пухлини.
Знижений рівень прямого білірубіну вкрай рідко зустрічається і, як правило, не є клінічно значущим у більшості випадків.
Підготовка до забору:
Тест слід здавати натще (не менше ніж через 8-12 годин після останнього прийому їжі).
За 24 години до тесту уникати алкоголю, жирної та важкої їжі, оскільки це може вплинути на рівень білірубіну в крові.
Пацієнти, які приймають ліки, повинні проконсультуватися з лікарем щодо можливого впливу цих препаратів на результат тесту.
Збір матеріалу:
Для аналізу використовується венозна кров, зазвичай забирається з ліктьової вени.
Процедура забору займає кілька хвилин і є безболісною.