Загальний аналіз сечі (ЗАС) — це базове лабораторне дослідження, яке дозволяє комплексно оцінити стан сечовидільної системи шляхом вивчення фізичних, хімічних і мікроскопічних властивостей сечі. Воно охоплює велику кількість параметрів, що допомагають виявити запалення, інфекційні процеси, патології нирок, обмінні порушення та загальний стан організму. Аналіз є одним із перших кроків у діагностиці широкого спектра захворювань як у дорослих, так і в дітей.
До фізико-хімічних властивостей сечі відносять її колір, прозорість, питому густину (щільність) та реакцію (pH). Зміна кольору може свідчити про наявність крові, білірубіну або певних ліків. Зниження прозорості часто пов’язане з присутністю слизу, клітин, бактерій чи солей. Щільність відображає концентраційну здатність нирок, а рН сечі залежить від дієти, метаболічного стану або наявності інфекцій. Серед хімічних показників аналізу важливими є білок, глюкоза, білірубін, кетонові тіла, уробіліноген, нітрити. Наприклад, поява білка може вказувати на ураження клубочків нирок, глюкоза — на цукровий діабет, кетони — на голодування чи кетоацидоз, а нітрити — на бактеріальну інфекцію.
Мікроскопічне дослідження осаду сечі дозволяє виявити еритроцити (RBC), лейкоцити, епітеліальні клітини різних типів — плоскі, перехідні, ниркові, а також слиз, солі, бактерії та циліндри. Лейкоцити вказують на запальні або інфекційні процеси. Еритроцити можуть бути ознакою кровотечі в сечовивідній системі або пошкодження ниркової тканини. Клітини плоского епітелію трапляються при незначному подразненні уретри, а поява клітин ниркового епітелію — тривожний знак пошкодження ниркової паренхіми. Виявлення бактерій підтверджує наявність інфекції. Слиз часто присутній у нормі, але у великих кількостях також може вказувати на запалення.
Особливу увагу звертають на циліндри, які формуються у ниркових канальцях і відображають характер патологічного процесу. Гіалінові циліндри можуть бути варіантом норми або ознакою початкового нефриту. Зернисті, восковидні, епітеліальні та пігментовані циліндри — це маркери серйозного ураження ниркової тканини (наприклад, при гломерулонефриті, нирковій недостатності або інтоксикаціях). Таким чином, загальний аналіз сечі є надзвичайно важливим дослідженням, яке дозволяє лікарю швидко орієнтуватися у стані сечовидільної системи пацієнта і визначити необхідність подальшої діагностики.
В загальному аналізі сечі можуть бути виявлені різні відхилення від норми, які можуть свідчити про наявність захворювань або порушень в організмі:
Колір сечі:
Темна сеча може бути ознакою дегідратації, кровотечі в сечовивідних шляхах або наявності жовчних пігментів (порушення роботи печінки).
Бліда сеча може свідчити про надмірне споживання рідини або діабет.
Прозорість:
Помутніння сечі може бути ознакою наявності білка, лейкоцитів, еритроцитів, бактерій або кристалів, що може вказувати на інфекцію або камені в сечовому тракті.
Показник pH:
Кислотність нижча за норму може бути пов'язана з дієтою, багатою білками або з ацидозом.
Кислотність вище норми може вказувати на утворення каменів у нирках або інфекційні процеси в сечовивідних шляхах.
Білок у сечі:
Білок в сечі може вказувати на пошкодження нирок або наявність захворювань, таких як гломерулонефрит, пієлонефрит або діабетична нефропатія.
Цукор (глюкоза):
Цукор у сечі може свідчити про діабет або порушення функції нирок.
Еритроцити (кров у сечі):
Наявність еритроцитів у сечі може вказувати на запальні процеси, інфекції, камені в нирках, пухлини або травми сечовивідних шляхів.
Лейкоцити:
Підвищений рівень лейкоцитів у сечі може свідчити про запальні процеси в сечовивідних шляхах, таких як цистит або пієлонефрит.
Кетонові тіла:
Кетонові тіла можуть з'являтися в сечі при діабетичному кетоацидозі або при голодуванні.
1. Підготовка перед здачею:
За 1–2 дні до збору уникайте продуктів, які можуть змінити колір або склад сечі: буряк, морква, шпинат, чорниця, вітамін C у великих дозах.
Обмежте вживання солоної, гострої, жирної їжі, а також алкоголю.
Якщо приймаєте будь-які медикаменти чи добавки — порадьтеся з лікарем щодо можливого впливу на результати аналізу.
Напередодні не рекомендується фізичне перенавантаження або стрес — вони можуть вплинути на показники.
2. Вранці в день забору:
Збирайте першу порцію сечі після нічного сну — саме вона найбільш концентрована і показова.
Перед збором обов’язково проведіть ретельний туалет зовнішніх статевих органів теплою водою без використання мила або антисептиків.
Жінкам бажано утриматися від здачі аналізу під час менструації, щоб уникнути потрапляння сторонніх домішок.
3. Як правильно зібрати сечу:
Використовуйте стерильний контейнер для сечі — його можна придбати в аптеці або отримати в лабораторії.
Випустіть першу невелику порцію сечі в унітаз, а середню частину зберіть у контейнер (саме вона найбільш інформативна).
Не торкайтеся внутрішньої частини контейнера руками, не кладіть кришку на інші поверхні.
4. Доставка до лабораторії:
Зібрану сечу потрібно доставити до лабораторії протягом 1–2 годин.
Якщо доставити одразу неможливо — зберігайте зразок у холодильнику при температурі +4–8°C, але не довше ніж 3 години.
Не заморожуйте сечу — це порушує структуру та склад біоматеріалу.
1. Підготовка перед здачею:
За 1–2 дні до збору уникайте продуктів, які можуть змінити колір або склад сечі: буряк, морква, шпинат, чорниця, вітамін C у великих дозах.
Обмежте вживання солоної, гострої, жирної їжі, а також алкоголю.
Якщо приймаєте будь-які медикаменти чи добавки — порадьтеся з лікарем щодо можливого впливу на результати аналізу.
Напередодні не рекомендується фізичне перенавантаження або стрес — вони можуть вплинути на показники.
2. Вранці в день забору:
Збирайте першу порцію сечі після нічного сну — саме вона найбільш концентрована і показова.
Перед збором обов’язково проведіть ретельний туалет зовнішніх статевих органів теплою водою без використання мила або антисептиків.
Жінкам бажано утриматися від здачі аналізу під час менструації, щоб уникнути потрапляння сторонніх домішок.
3. Як правильно зібрати сечу:
Використовуйте стерильний контейнер для сечі — його можна придбати в аптеці або отримати в лабораторії.
Випустіть першу невелику порцію сечі в унітаз, а середню частину зберіть у контейнер (саме вона найбільш інформативна).
Не торкайтеся внутрішньої частини контейнера руками, не кладіть кришку на інші поверхні.
4. Доставка до лабораторії:
Зібрану сечу потрібно доставити до лабораторії протягом 1–2 годин.
Якщо доставити одразу неможливо — зберігайте зразок у холодильнику при температурі +4–8°C, але не довше ніж 3 години.
Не заморожуйте сечу — це порушує структуру та склад біоматеріалу.
Отримати результат