Історія почалась з візиту чоловіка 45 років, який скаржився на постійний біль у правому підребер'ї, який тривав у нього вже більше року. Я запитав пацієнта чи він звертався до лікарів із цим симптомом? Пацієнт пояснив, що пройшов уже багатьох спеціалістів і жоден не може сказати у чому є причина болю. Йому навіть порадили звернутись до психолога чи психіатра, щоби виключити психосоматичний компонент болю.
У пацієнта з собою була ціла папка з обстеженнями. Виявилось, що при ультразвуковому обстеженні внутрішніх органів у нього було виявлено поліпоз жовчевого міхура та гепатоз печінки. Терапевт скерував пацієнта до гастроентеролога, а той у свою чергу - до хірурга. Хірург, оглянувши пацієнта та ознайомившись з результатами УЗД, порадив пацієнту видалити жовчевий міхур, так як він є потенційним джерелом хронічного болю.
Пацієнт відмовився і повернувся до гастроентеролога для більш детальнішого дообстеження. Гастроентеролог призначив фіброгастроскопію, колоноскопію та лабораторне обстеження (загальноклінічні аналізи). Обстеження не виявили жодних відхилень від норми, окрім вищого рівня прямого білірубіну. Лікар гастроентеролог призначив препарати для покращення роботи печінки, але пацієнт не відчув жодного полегшення свого стану, окрім того дієту не було сенсу рекомендувати, бо пацієнт дотримувався дуже строгої дієти з моменту початку болю. Інші симптоматичні препарати також не приводили до покращення стану.
Отож, повернемось до огляду... Під час огляду пацієнта я дізнався про ще одну скаргу, на яку він менше звертав увагу - це постійне покашлювання з яким він вже звикся та не звертав на нього й найменшої уваги. Виявляється, що кашель почав турбувати його вже 1,5 роки до звернення і він кілька разів проходив обстеження в пульмонологів, проводив рентген грудної клітки та навіть комп'ютерну томографію легень. Герой нашої історії навіть здавав мокротиння на туберкульоз, а також кров на три паразитози - токсокароз, аскаридоз та лямбліоз. Усі обстеження не виявили жодних відхилень від норми, тому кашель був списаний на цигарки, хоча останні 5 років молодий чоловік не палив і до речі не зловживав алкоголем.
Коли я почав переглядати усі лабораторні аналізи, я побачив нещодавно виконані ревмопроби (ASLO, CRP, RF та anti-ccp). Усі показники були в нормі, але я поцікавився для чого пацієнт здавав ці тести. Виявилось, що вже 9 місяців пацієнт відчуває біль в суглобах, який змусив звернутись його до ревматолога. Лікар-ревматолог оглянув його і призначив відповідні аналізи. Пацієнту, враховуючи нормальні показники ревмопроб, було рекомендовано приймати хондропротектори (препарати, які покращують роботу суглобів та зменшують запалення).
Чоловік відчув незначне полегшення під час прийому цих ліків, але через місяць після закінчення 3 місячного курсу біль повернувся. Між іншим, молодий чоловік був професійним рибалкою, тому біль в суглобах списував на переохолодження під час рибальства.
Під час огляду пацієнта мою увагу привернув висип на обличчі (на щоках і на лобі), а також на спині та на грудях. Виявляється, що цей шкірний прояв теж турбує молодого чоловіка уже рік часу. Раніше чоловік звертався до кількох дерматологів, котрі призначали місцеві мазі. Ефекту практично не було, тому шкірні проблеми дерматологи віднесли до проблем кишківника і порадили звернутись до лікаря, з якого почав діагностику наш герой - до гастроентеролога. Тут коло і замкнулось...
Уже зневірений у медицині та відчуваючи відчай - пацієнт потрапив до психіатра. Лікар переглянувши усі обстеження вирішив, що у пацієнта депресія і призначив йому антидепресанти. На жаль бажаного результату від антидепресантів пацієнт не отримав і через місяць самостійно зупинив прийом ліків...
Зваживши усі скарги та проведені попередні обстеження, я запропонував пацієнту здати тести на антинуклеарні та антицитоплазматичні антитіла (для виключення автоімунних захворювань), а також аналіз у нашій лабораторії на 5 інших паразитів, які пацієнт ще не проходив. Через 3 дні були готові усі результати аналізів. Тести на автоімунні захворювання виявились негативними (тобто їх не було виявлено), 4 типи паразитів на які проводився аналіз теж були негативними, а от антитіла до опісторхів були значно вищими від норми. Що підтверджувало ймовірний опісторхоз.
Якщо уважно почитати медичну інформацію про цей паразитоз і його личинкову форму - ми можемо побачити що усі вище описані скарги, окрім поліпозу жовчевого міхура можуть бути наслідком опісторхозу. До речі причина утворення поліпів у жовчевому міхурі теж досі не з'ясована. Пацієнту було рекомендовано протипаразитарне лікування за міжнародним стандартом.
Через 1 місяць після проведеного лікування він перездав аналіз крові на опісторхоз та прямий білірубін, а також печінкові проби. Усі показники повернулись до норми, а печінкові проби після проведеного лікування залишились у межах норми. Як не дивно пацієнт перестав кашляти, у нього зник висип на шкірі, перестали боліти суглоби, покращилась робота кишківника і зник постійний біль у правому підребер'ї, а також зникла депресія, однак поліпи у жовчевому міхурі залишились...
P.S. Споживаючи недостатньо термічно оброблену рибу чи суші ми наражаємо свій організм на серйозну небезпеку, тому вживання таких продуктів бажано виключити, бо лікування опісторхозу не завжди є таким коротким та легким...
З повагою, головний лікар клініки «Біокурс», Тарас Жиравецький